Головне меню

Статистика відвідувань

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні44
mod_vvisit_counterВчора79
mod_vvisit_counterНа цьому тижні284
mod_vvisit_counterМинулого тижня762
mod_vvisit_counterЦього місяця1127
mod_vvisit_counterМинулого місяця1888
mod_vvisit_counterЗа увесь час187586

Завітало (20 останніх хвилин): 2
Ваш IP: 54.221.147.93
Сьогодні: 2018-12-12




Батькам
«ЗОЛОТІ» правила для батьків першокласників
  • Заздалегідь привчайте дитину до від­повідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу.
  • Демонструйте любов до дитини неза­лежно від її оцінок у школі. alt Вона має від­чувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її шкільні досягнення з вашими уявленнями й вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати в дитини стійку позитивну самооцінку на все життя.  
  •  Полюбіть школу, в яку ви віддали свою дитину. У жодному разі не можна дозволяти собі некоректних коментарів про школу та її вчителів, особливо у присутності дитини. Дитині важко одразу сприйняти авторитет учителя. Тому якщо мама підтримуватиме педагога, доньці або сину буде набагато лег­ше ввійти в нову життєву ситуацію.
     
  • Не перетворюйте дитину на засіб ва­шого самоствердження, на річ, якою можна вихвалятися перед знайомими: «А моя доч­ка дві іноземні мови вивчає, на фортепіа­но грає, на художню гімнастику ходить!». Цілком можливо, що таке навантаження для неї надмірне, але вона не насмілюється вам заперечувати. Роздивіться у малюкові не продовження вашого «Я», а окрему осо­бистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні.
  • Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про шкільне життя.alt
  • Враховуйте побажання дитини. Адже до школи йде вона, а не ви. Тож варто до­слухатися, який  вона хоче портфель, пенал, олівці, яка форма їй більше до вподоби, не­обхідно дати змогу зробити вибір із декількох представлених варіантів відповідно до ваших фінансових можливостей.
  • Якщо ваш малюк хоче взяти із собою до школи щось нестандартне, скажімо, ма­леньку іграшку, — дозвольте! Батьки по­миляються, намагаючись навіяти дитині, що відтепер вона стає дорослою. Дитинство після 1 вересня не закінчується. Цей процес тривалий, особливо для шестирічок.
  • Ще до школи варто з'ясувати нахили малюка і розпочати заняття хореографією, спортом, музикою, малюванням, допомогти спрямовано витрачати енергію до початку шкільного навчання і досягати позитивних результатів у тій справі, що подобається саме йому, а не тільки вам.
  • Показуйте, що ви задоволені здобут­ками своєї дитини, уникайте підкреслення її невдач.alt
  • Якщо у школі, яку ви обираєте, пер­шокласники вдень не сплять, а ваша дитина потребує денного сну, не залишайте це пи­тання без уваги.  Шукайте школу-дитсадок, де цю умову виконують обов'язково.
  • Розвивайте увагу, пам'ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ. 
  • Учіть дитину висловлювати свої дум­ки, переказувати оповідання, мультфільми, події.
  • Розвивайте дрібні м'язи рук за допо­могою ліплення, малювання, аплікацій, на­низування намистинок, складання пазлів тощо.

        Аби дитина, переживши ажіотаж 1 Ве­ресня, могла підтримувати позитивний на­вчальний настрій протягом подальших років, необхідні спільні зусилля — і сім'ї, і громад­ськості, і, звичайно, школи. Багато в цій ситуації залежить від батьків, адже насампе­ред вони готують до школи. Радимо мамам і татам бути пильними, особливо впродовж першого періоду навчання.

 
 
Діти вчаться того, чого їх вчать

Якщо діти живуть із критикою, вони вчаться осуджувати.

Якщо діти живуть із ворожістю, вони вчаться битися.

Якщо діти живуть зі страхом, вони вчать­ся боятися.

Якщо діти живуть у жалощах, вони вчать­ся жаліти себе.

Якщо діти живуть серед насмішок, вони вчаться бути боязкими.

Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться зневіри.

Якщо діти живуть із соромом, вони вчать­ся винуватити себе.

Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться терпіти.

Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться  вдячності.

Якщо діти живуть із визнанням, вони вчаться любити.

Якщо діти живуть зі схваленням, вони  вчаться  любити себе.

Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості

Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими.

Якщо діти живуть у чесності, вони вчать­ся бути правдивими.

Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими..

Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати.

 
Тривожна дитина

     Що необхідно знати про підвищену тривожність, нав'язливі негативні хвилювання та профілактику страхів? Найперше й основне — це ре­альність, якою не можна нехтувати. Тому на яскраво виражену індивідуальну схиль­ність до тривожності потрібно зважати зма­лечку. Звісно, те, як маленькі діти реагують на небезпеку, великою мірою залежить від успадкованих ними рис нервової організа­ції, що визначають надалі розвиток їхнього темпераменту та характеру.

Детальніше...
 
Які завдання стоять перед батьками у справі навчання і виховання своїх дітей шкільного віку?

Найперше обов’язкове завдання – це виявлення інтересу до успіхів своєї дитини в школі. Прикро згадувати, але є такі батьки, що, приїжджаючи до школи за своєю дитиною, жодного разу не підійдуть до вчителя і не поцікавляться, як учиться їхній син чи дочка. Найбільше, що цікавить їх – це відомості. Тобто ці батьки дивляться на школу, як на влаштований державою заклад, що повинен допомагати їм матеріально. Це все, звичайно, правильно, глуха дитина в школі – інтернаті перебуває на державному утриманні. Але батьки не повинні вбачати свою роль в стосунках із школою лише в піклуванні про те, що це утримання по відношенню до їхньої дитини повністю реалізувалось. Не в цьому майбутнє щастя їхньої дитини. Все життя держава не буде її утримувати, і не утриманця виховує школа глухих.

Детальніше...
 
Ваша дитина в школі

Часто батьки, дізнавшись що їхня дитина не чує, приходять у розпач і спрямовують свої зусилля на пошуки лікарів, які вилікували б їхню доньку, сина від глухоти. Такі пошуки, як правило, не дають позитивних наслідків, а за марно втрачений час доводиться дорого розплачуватися.

Як відомо, в нормальному психічному розвитку дитини значну роль відіграє мова як досконалий засіб спілкування, обміну думками пізнавання навколишньої дійсності. Раннє засвоєння мови позитивно впливає і на становлення усіх інших психічних процесів дитини – відчуттів, сприймань, пам’яті, мислення тощо, що в кінцевому результаті визначає загальний розумовий розвиток.

Детальніше...